скомліти
СКОМЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., діал. Вити ( див. ви́ти¹).
Що вже Лисиця крутилася, вертілася, що вже скомліла і плакала (Фр., IV, 1950, 77);
Вітер дужче скомлить по яругах (Черемш., Тв., 1960, 115).
Словник української мови (СУМ-11)СКОМЛІ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., діал. Вити ( див. ви́ти¹).
Що вже Лисиця крутилася, вертілася, що вже скомліла і плакала (Фр., IV, 1950, 77);
Вітер дужче скомлить по яругах (Черемш., Тв., 1960, 115).
Словник української мови (СУМ-11)