скомпрометувати
СКОМПРОМЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до компрометува́ти.
— Цього не роби, бо це все тебе скомпрометує,.. — заспокоювала його Сусанна Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 144);
Гуцалюк завагався. Що ж йому робити? Піти зараз з свиноферми — значить остаточно себе скомпрометувати в очах колгоспників (Добр., Тече річка.., 1961, 143);
// Викликати недовір’я до якої-небудь ідеї, справи і т. ін.
Партизана найбільше клопотала думка про те, що ці вуличники можуть скомпрометувати перед селянами ідею комуни (Мик., II, 1957, 393);
Антикомунізм — головне в ідеологічній політиці реакційної буржуазії. Скомпрометувати передові ідеали, ослабити і розколоти єдиний фронт антиімперіалістичних сил, відвоювати втрачені позиції — така мета цієї політики (Рад. літ-во, 3, 1971, 6).
Словник української мови (СУМ-11)