Словник української мови в 11 томах

скороминущість

СКОРОМИНУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Абстр. ім. до скоромину́щий.

Бойова дружба народжувалась і міцніла швидко, як швидко часом і кінчалась через скороминущість життя (Довж., І, 1958, 299);

Найістотніша ознака моди — скороминущість, а одна з провідних, вирішальних ознак мистецтва — довготривалість (Рильський, Веч. розмови, 1964, 174).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скороминущість — скоромину́щість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. скороминущість — -щості, ж. Абстр. ім. до скороминущий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скороминущість — СКОРОМИНУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Абстр. ім. до скоромину́щий. Бойова дружба народжувалась і міцніла швидко, як швидко часом і кінчалась через скороминущість життя (О. Довженко); Найістотніша ознака моди – скороминущість, а одна з провідних, вирішальних ознак мистецтва – довготривалість (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах