Словник української мови в 11 томах

скоропал

СКОРОПА́Л, а, ч., розм. Те саме, що кулеме́т.

— О-о-й! Ой! — пролунало вслід за пострілом, і важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (Ле, Вибр., 1939, 78).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скоропал — скоропа́л іменник чоловічого роду кулемет розм.  Орфографічний словник української мови
  2. скоропал — -а, ч., розм. Те саме, що кулемет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоропал — СКОРОПА́Л, а, ч., розм. Те саме, що кулеме́т. – О-о-й! Ой! – пролунало вслід за пострілом, і важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  4. скоропал — КУЛЕМЕ́Т (автоматична скорострільна зброя), СКОРОПА́Л розм., СКОРОСТРІ́Л розм. Попереду, мов дятел, глухо тутукав кулемет (П. Панч); Важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (І. Ле); — На них кидано гранати, а відтак сікли їх скорострілом, ще й з гармати стріляли (Ю. Яновський).  Словник синонімів української мови