скототорговець
СКОТОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Торговець, що займається скупкою і продажем скоту на забій.
Сербський уряд, що спирався на підтримку великих землевласників і скототорговців, проводив реакційну й антинаціональну політику (Нова іст., 1957, 75).
Словник української мови (СУМ-11)