скотячий
СКОТЯ́ЧИЙ, а, е, рідко.
1. Прикм. до скот.
2. Як у скоту; не достойний людини.
— Вони [хлопи] привикли споконвіку до свого скотячого стану (Фр., VIII, 1952, 59).
Словник української мови (СУМ-11)СКОТЯ́ЧИЙ, а, е, рідко.
1. Прикм. до скот.
2. Як у скоту; не достойний людини.
— Вони [хлопи] привикли споконвіку до свого скотячого стану (Фр., VIII, 1952, 59).
Словник української мови (СУМ-11)