Словник української мови в 11 томах

скочки

СКО́ЧКИ, присл., розм. Те саме, що на́вска́ч.

Хлопець смикнув коня й понісся скочки (Головко, І, 1957, 100);

За півгодини підвода скочки прибула на місце (Сміл., Зустрічі, 1936, 37).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. скочки — ско́чки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. скочки — див. бігом; швидко  Словник синонімів Вусика
  3. скочки — присл., розм. Те саме, що навскач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скочки — СКО́ЧКИ, присл., розм. Те саме, що на́вска́ч. Хлопець смикнув коня й понісся скочки (А. Головко); За півгодини підвода скочки прибула на місце (Л. Смілянський).  Словник української мови у 20 томах
  5. скочки — ВЧВАЛ (УЧВА́Л) (про коня — найшвидшим бігом, роблячи стрибки), ЧВА́ЛОМ, ВСКАЧ (УСКА́Ч), НАВСКА́Ч, НАВСКО́КИ, КАР'Є́РОМ, ГАЛО́ПОМ, ВСКО́КИ (УСКО́КИ), СКО́КОМ, СКО́ЧКИ розм., СКОЧАКА́ розм., СКА́ЧКИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. скочки — Ско́чки нар. Вскачь, галопомъ. Коні бігли скочки. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка