скроїти

СКРО́ЇТИ, скро́ю, скро́їш, перех. Док. до кро́їти.

Оце ж я тільки що скроїла.. блузку та вже й втомилась (Л. Укр., V, 1956, 281).

Значення в інших словниках

1. скроїти — скро́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. скроїти — скрою, скроїш, перех. Док. до кроїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скроїти — СКРО́ЇТИ, скро́ю, скро́їш, що. Док. до кро́їти. Оце ж я тільки що скроїла .. блузку та вже й втомилась (Леся Українка); * Образно. Виборче право я вже скроїв для всіх... кого я сам обрав (В. Самійленко).  Словник української мови у 20 томах
4. скроїти — скроїти крав. викроїти (ст) ◊ скроїти камізе́льку = камізе́лька  Лексикон львівський: поважно і на жарт