скрутненько
СКРУТНЕ́НЬКО. Присл. до скрутне́нький;
// у знач. присудк. сл.
Кирило Касянович похитує головою:— З молодими чабанами скрутненько (Чаб., Катюша, 1960, 214).
Словник української мови (СУМ-11)СКРУТНЕ́НЬКО. Присл. до скрутне́нький;
// у знач. присудк. сл.
Кирило Касянович похитує головою:— З молодими чабанами скрутненько (Чаб., Катюша, 1960, 214).
Словник української мови (СУМ-11)