скрючуватися
СКРЮ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СКРЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., рідко. Згинатися, скорчуватися.
— Авва-вва-ва, — скрючилось [щось] од холоду й пішло качатись по снігу (Вас., І, 1959, 305);
Селянин аж скрючився від надмірної напруги, натискаючи на чепіги (Минко, Намасте.., 1957, 22).
Словник української мови (СУМ-11)