скути
СКУ́ТИ, скую́, скує́ш, док., перех., рідко. Те саме, що скува́ти;
// безос.
Все, що видно оку. Снігом замело; Річеньку широку Кригою скуло (Граб., І, 1959, 319);
*Образно. Не скути кайданами душі народні! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 193).
Словник української мови (СУМ-11)