слабота
СЛАБО́ТА, и, ж., рідко. Те саме, що сла́бість 3, 4.
Людина єсмь… мене гнітуть слаботи; Я чую їх, не сила жутекти (Граб., І, 1959, 114);
Нічого не перепитував [староста], щоб не виказувати батьківської слабота (Ле, Хмельницький, І, 1957, 233).
Словник української мови (СУМ-11)