слиняво
СЛИ́НЯВО, розм. Присл. до сли́нявий.
— Добрий ранок,— ніяковіє чоловік, не знаючи, що й подумати. А до нього тим часом з-за воріт, слиняво похукуючи, простягають голови круторогі (Стельмах, І, 1962, 571).
Словник української мови (СУМ-11)СЛИ́НЯВО, розм. Присл. до сли́нявий.
— Добрий ранок,— ніяковіє чоловік, не знаючи, що й подумати. А до нього тим часом з-за воріт, слиняво похукуючи, простягають голови круторогі (Стельмах, І, 1962, 571).
Словник української мови (СУМ-11)