слізочка
СЛІ́ЗОЧКА, и, ж. Пестл. до сльоза́.
— І я піду у наймити! — каже один брат. — От як! — промовила Галя; а слізочки закапали одна по другій швиденько (Вовчок, І, 1955, 293);
Діти матері жаліться стали: «Ведмедик, мамо, обдурив, Гостинчики поїв…» А в оченятах слізочки блищали… (Гл., Вибр., 1951, 152);
— Таточку! І ви, і Микола не побачите більш моїх слізочок (Кв.-Осн., II, 1956, 357).
Словник української мови (СУМ-11)