смаглявка
СМАГЛЯ́ВКА, и, ж., розм. Смаглява жінка, дівчина.
Повновида смаглявка високочола, вийшла з відром із недалекого подвір’я, обкладеного жовтим ніздрюватим каменем (Гончар, Тронка, 1963, 295);
— Мені вже заплатили,— потуплюючи зір, прошепотіла смаглявка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 169);
Не помітила смаглявка, Як сміхнувся [усміхнувся пастух] їй (Гойда, Угор. мелодії, 1955, 47).
Словник української мови (СУМ-11)