смаглявочолий
СМАГЛЯВОЧО́ЛИЙ, а, е, поет. Те саме, що смагляволи́ций.
До зброї узялись діди, батьки, сини, І внуки підвелись, міцні, смаглявочолі (Мал., Чотири літа, 1946, 155);
На старім донецькім полі гнівно бились два світи: вуглярі смаглявочолі і володарі-кати (Уп., Вірші.., 1957, 176);
*Образно. У дворах щедро розрісся виноград, підносяться росяні чашечки петуній, оксамитно-ніжні.. гвоздики, смаглявочолі чорнобривці (Літ. газ., 4.IX 1952, 2).
Словник української мови (СУМ-11)