смаглявість
СМАГЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. смагля́вий.
Запашний сніп легко тулиться до білої сорочки, відтінюючи прозору смаглявість обличчя Марії (Ільч., Вибр., 1948, 32);
Смаглявий був [боєць], аж чорний. Але й крізь ту смаглявість проступила на обличчі недобра смертельна блідість (Коз., Блискавка, 1962, 120).
Словник української мови (СУМ-11)