смальта

СМА́ЛЬТА, и, ж.

1. Яскраво-синя фарба для фарбування паперу, скла, гончарних виробів і т. ін.

2. Непрозоре кольорове скло, яке застосовують у мозаїці.

Виробництво смальти, поливи і емалі в технологічному відношенні було близьке до виробництва скла, і тому, очевидно, всі ці декоративні матеріали вироблялись певною групою склярів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 430);

Сивоок сам доглядав, як варилася смальта для великих мозаїк, які мав викладати (Загреб., Диво, 1968, 666);

// збірн. Різної форми шматочки із такого скла.

Один із.. малюнків, заради експерименту, набрали смальтою, і мозаїка своїм образним звучанням виявилася на диво близькою до античних (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 22);

Всередині собор був прикрашений фресковим розписом, а підлога викладена з різьблених шиферних плит, інкрустованих кольоровою смальтою (Знання.., 3, 1965, 26);

// Кубик, пластинка з такого скла.

Значення в інших словниках

1. смальта — сма́льта іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. смальта — -и, ж. 1》 Яскраво-синя фарба для фарбування паперу, скла, гончарних виробів і т. ін. 2》 Непрозоре кольорове скло, яке застосовують у мозаїці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смальта — СМА́ЛЬТА, и, ж. 1. Яскраво-синя фарба для фарбування паперу, скла, гончарних виробів і т. ін. 2. Непрозоре кольорове скло, яке застосовують у мозаїчних роботах.  Словник української мови у 20 томах
4. смальта — сма́льта (нім. Smalte, від італ. smalto – емаль) кольорове непрозоре скло, що його застосовують у мозаїці.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. смальта — (італ. — плавити) 1. Скляний сплав різних кольорів, кубики і пластинки з якого використовувалися для створення мозаїчних композицій. 2. Мінеральна синя фарба, що вживалася у керамічному і скляному виробництві.  Архітектура і монументальне мистецтво