смиренство
СМИРЕ́НСТВО, а, с., заст. Покора, смирення.
— Стоять повалені навколішки в снігу князівці натовпом у смиренстві перед властю. І стогін та ревище на майдані (Головко, II, 1957, 312);
Катерина без зайвої задерикуватості, але й без зайвого смиренства, виклала крамареві справу по-купецькому, логічно (Вільде, Сестри.., 1958, 290).
Словник української мови (СУМ-11)