смирненький
СМИРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сми́рний.
Він завернув до брами й подав милостиню тільки смирненьким на взір старцям (Н.-Лев., IV, 1956, 305);
До Михайла підійшов смирненький чоловічок і, усміхнувшись, привітався (Досв., Вибр., 1959, 102).
Словник української мови (СУМ-11)