смокінг
СМО́КІНГ, а, ч. Чорний піджак з довгими, обшитими шовком вилогами.
В салон-вагоні було душ п’ять офіцерів куреня і двоє цивільних. Один навіть у смокінгу (Головко, II, 1957, 532);
Коли з’явився [Безбородько] в залі, нагладжений, рожевий ще від гарячої купелі,.. у смокінгу,.. відразу звернув на себе увагу (Вільде, Сестри.., 1958, 51).
Словник української мови (СУМ-11)