Словник української мови в 11 томах

смолити

СМОЛИ́ТИ, смолю́, смо́лиш, недок., перех. Натирати, покривати, просочувати і т. ін. смолою.

Носився бриз по морях, латаючи паруси, поновлюючи щогли і переходячи від дідів до онуків. Смолили його будівничі, смолили й правнуки (Ю. Янов., II, 1958, 68);

Під кручею кілька засмаглих козаків смолили новий, недавно збудований човен (Добр., Очак. розмир, 1965, 62).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. смолити — смоли́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. смолити — смолю, смолиш, недок., перех. Натирати, покривати, просочувати і т. ін. смолою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смолити — СМОЛИ́ТИ, смолю́, смо́лиш, недок., що. Натирати, покривати, просочувати і т. ін. смолою. Під кручею кілька засмаглих козаків смолили новий, недавно збудований човен (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  4. смолити — Смолити, -лю́, -лиш гл. Смолить.  Словник української мови Грінченка