смолка
СМО́ЛКА, и, ж. Те саме, що смі́лка².
Це була галявина на Козачій горі, повна ромену і васильків, і червоних смолок з клейкими стеблинами (Донч., IV, 1957, 262);
Ідуть до школи школярі. Червона смолка в тихім лузі Чекає полум’я зорі (Мал., Звенигора, 1959, 281).
Словник української мови (СУМ-11)