смоловий
СМОЛО́ВИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що смоли́стий.
Запалала при смереці смолова ялиця: горить моя досадонька, мов сухая глиця (Л. Укр., І, 1951, 203);
Там, де скелі кам’яні стояли, Лягли смолові запахущі шпали (Дор., Єдність, 1950, 56).
2. Те саме, що сосно́вий.
— У тебе хата дубовая, У мене смоловая (Чуб., III, 1872, 148).
Словник української мови (СУМ-11)