смуглявенький
СМУГЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до смугля́вий.
Що слово Улита промовить, так і зчервоніє; а що смуглявенька, то ще кращий здається той рум’янець (Барв., Опов.., 1902, 217);
Тут народивсь Олег, мій син, І Вова мій, синок смуглявенький (Сос., II, 1958, 476).
Словник української мови (СУМ-11)