смужечка
СМУ́ЖЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сму́жка.
В хаті стояв присмерк, і тільки жовті смужечки світла пробивались крізь шпари зачинених віконниць (Коцюб., II, 1955, 163);
— Хоч би це який кущ картоплі продати з тії [тієї] смужечки.. і то б же яка це запомога була! (Тесл., З книги життя, 1949, 113);
— Треба йти в колгосп. На нову путь ступати. Годі вам шкапинкою на смужечці крутитися (Коцюба, Нові береги, 1959, 359).
У (в) сму́жечку — те саме, що У (в) сму́жку ( див. сму́жка).
Хоч коричневий, широкого крою костюм в ледь помітну сіру смужечку був, далебі, не новий, все ж сидів він на юнакові гарно (Ткач, Плем’я.., 1961, 143).
Словник української мови (СУМ-11)