смутніти
СМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати смутним.
Батько усе ходив по дорогах і вертався сивіший та похмурніший; мати усе смутніла і слабішала (Вовчок, І, 1955, 242);
У сутіні хмарної ночі Щораз блідий місяць зника; Смутніють щораз твої очі, Вродлива дівчино морська (Л. Укр., IV, 1954, 97).
Словник української мови (СУМ-11)