снайперський
СНА́ЙПЕРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до сна́йпер.
— Точно, — погодився Сашко, — наскільки мені відомо, снайперська справа — професія психологічна (Ю. Янов., І, 1954, 98);
«Свій рахунок снайперський у січні розпочав я з друзями вести» (Гонч., Вибр., 1959, 188);
// Такий, як у снайпера; влучний.
Снайперський удар.
2. Стос. до снайперства.
Червоні бійці — снайперські стрільці (Укр.. присл.., 1955, 399).
Словник української мови (СУМ-11)