снувальний
СНУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для снування.
Паша забігала в чесальний, снувальний, мотальний і красильний цехи і кликала всіх на вулицю (Бурл., Напередодні, 1956, 239);
В’язальниць вчимо управляти.. снувальною машиною (Рад. Укр., 8.IV 1959, 3).
Словник української мови (СУМ-11)