снігорозорювач
СНІГОРОЗО́РЮВАЧ, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для створення снігових валів на полях з метою снігозатримання; сніговий плуг.
Чимало снігу на зябу можна затримати, користуючись кінними або тракторними снігорозорювачами (Колг. енц., II, 1956, 528);
Як тільки лани колгоспу.. вкрилися білою ковдрою, механізатори вивели на поля снігорозорювачі (Рад. Укр., 16. I 1971, 1).
Словник української мови (СУМ-11)