снігурочка
СНІГУ́РОЧКА, и, ж.
1. Пестл. до снігу́рка 1, 2.
*У порівн. Іноді Маковей соромливо гарцював конем перед Шурою, і вона, білолиця, тендітна, мов снігурочка, задумано посміхалась йому (Гончар, III, 1959, 441).
2. тільки мн. Те саме, що снігу́рка 3.
Словник української мови (СУМ-11)