сніжити
СНІЖИ́ТИ, и́ть, недок., безос., розм. Падати, іти (про сніг).
Вітер майже затих, ледь-ледь сніжило (Збан., Ліс. красуня, 1955, 22);
Сніжило. Насувалася буря (Ільч., Серце жде, 1939, 235).
Словник української мови (СУМ-11)СНІЖИ́ТИ, и́ть, недок., безос., розм. Падати, іти (про сніг).
Вітер майже затих, ледь-ледь сніжило (Збан., Ліс. красуня, 1955, 22);
Сніжило. Насувалася буря (Ільч., Серце жде, 1939, 235).
Словник української мови (СУМ-11)