соболевий
СОБОЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до со́боль 1, 2.
Хутро норки за своєю красою, міцністю і довговічністю стоїть на першому місці після соболевого (Веч. Київ, 31.I 1961, 4);
// Зробл., пошитий із хутра соболя.
З бородами [посли], у парчевих соболевих.. шубах (П. Куліш, Вибр., 1969, 168);
Згадує отець Никон чудовий соболевий комір, пошитий із шкурки звірка, який трапляється лише вряди-годи (Донч., II, 1956, 9).
Словник української мови (СУМ-11)