сокотіння
СОКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. сокоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Чути куряче сокотіння (Коч., П’єси, 1951, 325);
З усіх боків чути сокотіння, кудкудакання тисячоголосого хору птиці (Веч. Київ, 4.III 1958, 3).
Словник української мови (СУМ-11)