солоді
СО́ЛОДІ, ей, мн. Грунти, що утворилися з солонців і солонцюватих грунтів під впливом інтенсивного промивання їх водою.
У Херсонській і Миколаївській областях для пасовищного використання, переважно вівцями, відводяться природні кормові угіддя, непридатні для обробітку — схили, вигони.. Значна частина їх розташована на малородючих.. солодях (Колг. Укр., 5, 1962, 30).
Словник української мови (СУМ-11)