соломка

СОЛО́МКА, и, ж.

1. збірн. Зменш.-пестл. до соло́ма.

Підріс і Дениско.. Хату замітає оце, соломку пхає у грубу (Тесл., З книги життя, 1949, 72);

Наспіла молотьба.. Ще за три дні батько гладенько вистругав тік і притрусив його соломкою (Панч, На калин. мості, 1965, 35);

— Коли б то знав, де впадеш,— казав колись мій дід, — соломки б підстелив! (Коз., Гарячі руки, 1960, 23);

// у знач. присл. соло́мкою. Тонкими смужками.

Нарізані соломкою буряки тушкують до півготовності, додаючи бульйон і оцет (Укр. страви, 1957, 90).

2. Те саме, що соломи́нка.

Почав він пір’ячко до пір’ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати (Л. Укр., III, 1952, 483).

3. збірн., спец. Стебла льону, конопель.

Льняна соломка після мочіння чи розстилання або хімічної чи фізичної обробки її називається льняною трестою (Техн. культ., 1956, 81);

Вирішальне в роботі льонарів, крім насіння, одержати високоякісну соломку (Хлібороб Укр., 3, 1969, 14).

4. Назва деяких сортів цукерок, печива, макаронів і т. ін., що мають вигляд вузьких довгих паличок або трубочок.

Значення в інших словниках

1. соломка — соло́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. соломка — -и, ж. 1》 збірн. Зменш.-пестл. до солома. || у знач. присл. соломкою. 2》 Те саме, що соломинка. 3》 збірн., спец. Стебла льону, конопель. 4》 Назва деяких сортів цукерок, печива, макаронів і т. ін., що мають вигляд вузьких довгих паличок або трубочок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соломка — СОЛО́МКА, и, ж. 1. збірн. Зменш.-пестл. до соло́ма. Підріс і Дениско .. Хату замітає оце, соломку пхає у грубу (А. Тесленко); – Коли б то знав, де впадеш, – казав колись мій дід, – соломки б підстелив! (В.  Словник української мови у 20 томах
4. соломка — соло́мка (суло́мка) село (ст) ◊ соломка виліза́є вул. про людину, чиї манери, поведінка виявляють її сільське походження (ст)|| = виглядає село ◊ хлоп-суломка ну́миру айнц → хлоп  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. соломка — (-и) ж. 1. крим. Чай. БСРЖ, 553; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 365. 2. нарк. Суміш махорки з гашишем. [Шура:] Ну, соломку. В наше врем'я це діло називалося марафєт. Чули? А по-вашому як? Дурь? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 553; СЖЗ, 95. 3. нарк.  Словник жарґонної лексики української мови