солярка

СОЛЯ́РКА¹, и, ж., заст. Жін. до соля́р¹ 2.

СОЛЯ́РКА², и, ж., розм. Те саме, що Соля́рове ма́сло ( див. соля́ровий).

Ревіли [машини], пирхали перегаром солярки, тривожно сигналили (Збан., Курил. о-ви, 1963, 196);

— Під час збиральної я солярку в бригади вожу кіньми,— раптом згадав чомусь Степан (Коп., Подарунок, 1956, 24).

Значення в інших словниках

1. солярка — соля́рка 1 іменник жіночого роду, істота солеварка або торговка сіллю рідко соля́рка 2 іменник жіночого роду мастило розм.  Орфографічний словник української мови
2. солярка — I -и, заст. Жін. до соляр I 2). II -и, ж., розм. 1》 Солярова олія; продукт перегонки нафти; використовується як пальне для дизелів, мастило для легких механізмів тощо. 2》 Дизельне пальне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солярка — СОЛЯ́РКА¹, и, ж., заст. Жін. до соля́р¹ 2. СОЛЯ́РКА², и, ж., розм. Те саме, що Соля́рове ма́сло (див. соля́ровий). Ревіли [машини], пирхали перегаром солярки, тривожно сигналили (Ю. Збанацький); Бочка з соляркою.  Словник української мови у 20 томах
4. солярка — Солярка, -ки ж. Торгующая солью.  Словник української мови Грінченка