сомок
СОМО́К, мка́, ч. Зменш.-пестл. до сом.
Бувало, що за день йому щастило вловити й кілька рибин — головатих сомків чи якусь плотву (Ле, В снопі.., 1960, 81);
[В а к у л е н к о:] Сомки трапляються добрі, так кілограмів на п’ять, вісім, а то й більше (Корн., II, 1955, 202).
Словник української мови (СУМ-11)