сопло

СОПЛО́, а́, с. Кінцева частина труби або трубчаста конічна насадка, признач. для регулювання струменю газу, пари, рідини, що з неї виходять.

Гази, які утворюються при згорянні робочої суміші, з величезною швидкістю викидаються через вихідний отвір — сопло (Курс фізики, II, 1956, 249).

Значення в інших словниках

1. сопло — сопло́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сопло — -а, с. Кінцева частина труби або трубчаста конічна насадка, признач. для регулювання струменю газу, пари, рідини, що з неї виходять.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сопло — СОПЛО́, а́, с. Насадок, в якому рідина або газ збільшують швидкість і набувають заданого напряму. Сопло – складова частина реактивних двигунів, аеродинамічних труб, форсунок тощо (з навч. літ.); Вогненний вітер рветься з вихлопного сопла грізної бойової машини [літака] (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. сопло — Коротка трубка, переріз якої плавно змінюється; використовується для зміни швидкості протікання рідини за рахунок зменшення або збільшення її тиску.  Універсальний словник-енциклопедія