сором’язливість

СОРОМ’ЯЗЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. сором’язли́вий.

Я, забувши свою недавню сором’язливість.., взяла й насунула аж на самі очі його сиву шапку (Мирний, І, 1954, 78);

Враз зникає його сором’язливість (Донч., II, 1956, 149);

В очах [Миколи] завжди проглядала юнацька ніяковість, вроджена сором’язливість (Мас., Життя.., 1960, 95).