сортовий
СОРТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до сорт 1, 2.
Перевірені гібриди, якщо вони задовольняють усі вимоги, що ставляться до сорту, розмножуються у великій кількості, одержують сортову назву і передаються виробництву (Юним мічур.., 1955, 59);
// Стос. до сорту.
При сортовому прополюванні виривають усі нетипові рослини для даного сорту (Ол. та ефір. культ., 1956, 284);
Поставлено завдання рішуче поліпшити насінництво зернових культур і.. перейти на суцільні сортові посіви (Рад. Укр., 25.VI 1957, 1).
2. Який належить до високого, цінного або спеціального сорту (у 1, 2 знач.).
Наказано було сортовий ліс ближче до вагонів підкинути (Мур., Бук. повість, 1959, 175);
Одне з важливих завдань нового п’ятиріччя — повне освоєння сівозмін і перехід до посівів тільки високоякісним сортовим насінням (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 174);
Сортове залізо; Сортове насіння.
Словник української мови (СУМ-11)