Словник української мови в 11 томах

сортувальний

СОРТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для сортування чого-небудь.

Сортування [картоплі] провадять на машинах або на сортувальних столах (Овоч., 1956, 276);

Сортувальний пункт; Сортувальний відділ;

// у знач. ім. сортува́льна, ної, ж. Приміщення для сортування кого-, чого-небудь.

Їм подобалася загальна картина шахти з її підйомними механізмами, естакадою, сортувальною, бункером (Собко, Нам спокій.., 1959, 67).

∆ Сортува́льна гі́рка — на залізничних станціях — насип у формі гірки, через який проходить колія, признач. для сортування вагонів при формуванні та розформуванні поїздів.

Та тут-таки й було що показати. Потрійний велетенський перекидач.., сортувальна гірка для кількох ешелонів, двоколійні штреки (Ткач, Плем’я.., 1961, 343).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сортувальний — сортува́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сортувальний — -а, -е. Признач. для сортування чого-небудь. Сортувальний пункт. Сортувальна гірка — на залізничних станціях – насип у формі гірки, по якому прокладено колію, признач. для сортування вагонів при формуванні та розформуванні поїздів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сортувальний — СОРТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для сортування чого-небудь. Сортування [картоплі] провадять на машинах або на сортувальних столах (з наук.-попул. літ.); Сортувальний пункт; Сортувальний відділ; // у знач. ім. сортува́льна, ної...  Словник української мови у 20 томах
  4. сортувальний — Сортува́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)