спадкоємність
СПАДКОЄ́МНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спадкоє́мний.
Книга Юліана Тувіма.. відкривається Міцкевичевим перекладом вірша [О. Пушкіна] «Воспоминание». Тут — не тільки небажання Тувіма змагатися з найбільшим генієм польської поезії, а й вияв почуття спадкоємності (Рильський, IX, 1962, 76);
В основі марксистсько-ленінських поглядів на культуру лежить ідея спадкоємності та прогресивного характеру розвитку суспільства (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 16);
Спадкоємність — велика нездоланна сила. Все нове повинно мати своє продовження, розвиток, удосконалення (Рад. Укр., 4.I 1969, 1).
Словник української мови (СУМ-11)