спадкувати

СПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. Одержувати спадщину від кого-, чого-небудь.

2. Мати право на одержання спадщини, бути спадкоємцем, спадкоємицею.

Значення в інших словниках

1. спадкувати — спадкува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. спадкувати — (що) успадковувати, діставати у спадок, бути спадкоємцем чого.  Словник синонімів Караванського
3. спадкувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Одержувати спадщину від кого-, чого-небудь. 2》 Мати право на одержання спадщини, бути спадкоємцем, спадкоємицею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спадкувати — СПАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Одержувати спадщину від кого-, чого-небудь. 2. Мати право на одержання спадщини, бути спадкоємцем, спадкоємицею.  Словник української мови у 20 томах
5. спадкувати — Спадкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)