спадний
СПАДНИ́Й, а́, е́. Який спадає, знижується; протилежне висхідний.
Якісним прикметникам властиво передавати порівняльну характеристику ознаки у двох напрямах інтенсивності — висхідному і спадному (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 163).
∆ Спадна́ інтона́ція, лінгв.— інтонація з поступовим зниженням тону;
Спадна́ прогре́сія, мат.— прогресія, члени якої розташовані від більшого до меншого.
Члени нескінченно спадної геометричної прогресії при достатньому віддаленні від початку ряду можуть стати меншими від будь-якого даного додатного числа (Алг., II, 1957, 100);
Спадни́й на́голос див. на́голос.
Словник української мови (СУМ-11)