спазма
СПА́ЗМА, и, ж. Те саме, що спазм.
Мовкну. Не можу. Спазма перещіпнула голос (Коцюб., II, 1955, 260);
Усі розійдуться, серце здушить спазма, почнеться знову приступ (Кучер, Трудна любов, 1960, 384);
Хтось тремтів і схлипував у пітьмі, задихався від нервової спазми (Тулуб, Людолови, II, 1957, 112).
Словник української мови (СУМ-11)