спалахкотіти
СПАЛАХКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Те саме, що спалахну́ти.
Вона поглянула на двір, що в нім через низенький тин видно було, як метушились жовніри, і в її очах спалахкотіли й знову погасли вогники (Досв., Вибр., 1959, 81).
Словник української мови (СУМ-11)