спанікований
СПАНІКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Охоплений панікою.
Спаніковані мадяри і поліцаї вибігали з хат роздягнуті і босі (Кучер, Дорога.., 1958, 137);
Спаніковані обивателі причаїлися за глухими віконницями (Панч, На калин. мості, 1965, 125).
Словник української мови (СУМ-11)