спаровування
СПАРО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спаро́вувати і спаро́вуватися.
На товарних фермах поряд з спаровуванням чистопородних тварин застосовуються різні, найбільш продуктивні, види схрещування (Колг. енц., II, 1956, 294);
Перед закінченням періоду несучості у гусок з’являється інстинкт висиджування. Вони починають довго сидіти в гніздах, уникають спаровування і припиняють нести яйця (Колг. Укр., 6, 1958, 29).
Словник української мови (СУМ-11)