спевнитися
СПЕВНИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм. Те саме, що здійсни́тися 1.
[Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться, тоді опущу руки і попливу по течії, куди вода, туди і я (Кроп., II, 1958, 334).
Словник української мови (СУМ-11)